Ка́рстова порожни́на геол. — порожній простір у товщі земної кори, утворений внаслідок вимивання розчинних гірських порід підземними водами.
Га́йморова порожни́на — придаткова порожнина носа, розміщена всередині парної верхньощелепної кістки.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
порожнина — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
печера — (порожнина в земній корі / гірському масиві, що має вихід назовні); підземелля, катакомба (природна / штучна підземна ґалерея з одним / кількома виходами); ґрот (перев. вимита водою, а також штучно створена як садово декоративна споруда) … Словник синонімів української мови
груди — е/й, мн. 1) Передня частина тулуба від шиї до живота. || Грудна порожнина, що вміщує серце і легені. || перен. Грудна порожнина як місце, де зосереджено душевні переживання. 2) Молочні залози жінки. 3) Верхня передня частина одягу … Український тлумачний словник
каверна — и, ж. 1) мед. Порожнина в живому органі, що виникає внаслідок руйнування його тканини в процесі хвороби. 2) геол. Порожнина в гірській породі … Український тлумачний словник
вруб — cut, kerf *Einbruch, Schram штучна порожнина у вугільному або породному масиві, що створюється для полегшення його подальшого руйнування при виїмці к.к. або проведенні гірн. виробок. За способом врубоутворення і в залежності від техніки і… … Гірничий енциклопедичний словник
аневризматичний — а, е. Прикм. до аневризма. •• Аневризматичний мішок патологічна порожнина, яка утворилася шляхом організації навколосудинної гематоми … Український тлумачний словник
бластопор — а, ч., біол. Первинний рот, отвір, через який порожнина зародку тварини сполучається з навколишнім середовищем … Український тлумачний словник
бластоцель — і, ж., біол. Порожнина дроблення, що утворюється між бластомерами у зародків тварин … Український тлумачний словник
бронхоектатичний — а, е: •• Бронхоектати/чна каве/рна порожнина, що утворюється внаслідок покривання бронхоектазу виразками … Український тлумачний словник
вовчий — а, е. 1) Прикм. до вовк. || Зробл. зі шкури вовка. Вовча шуба. || Власт. вовкові. •• Во/вча ла/па степова однорічна рослина з розсіченими на вузьколінійні частинки листками й поодинокими голубими квітками. Во/вча па/ща мед. неправильне зрощення… … Український тлумачний словник
